Текстовий процесор

Виділення фрагмента тексту

Уся робота з текстом Word побудована за принципом «виділи й виконай». Перш ніж виконати яку-небудь операцію з текстом, як правило, спочатку виділяють фрагмент документа, до якого ця операція буде застосована. Виділений фрагмент на екрані інверту­ється.

Виділення фрагмента можна виконати як мишею, так і кла­віатурою. За допомогою миші фрагмент можна виділити у такий спосіб:

1.  Установити вказівник миші в позицію, з якої потрібно почати виділення.

2.  Натиснути ліву кнопку миші й продовжувати утримувати її натиснутою.

3.          Переміщати вказівник миші, розширюючи межі фрагмента.

4.          Виділивши потрібний фрагмент, відпустити кнопку миші.

З використанням клавіатури для виділення фрагмента доку­мента необхідно виконати таке:

1.  Установити курсор у позицію, з якої потрібно почати виділення.

2.  Натиснути й утримувати клавішу Shift.

3.  Користуючись клавішами переміщення курсору, розширити межі фрагмента.

4.    Після виділення потрібного фрагмента відпустити Shift.

Крім виділення тексту окремо з допомогою клавіатури або миші, можна комбінувати їх. Комбінація клавіатури і миші в деяких випадках дублює, а в деяких – розширює функціональність цієї дії при роботі з текстом.

Можна також виділити вертикальний блок тексту. Для цього утримуючи натиснутою клавішу Alt, при натиснутій кнопці миші протягніть покажчик миші по потрібному блоці.

Швидко виділити весь документ можна одним із таких способів:

1.  В меню Правка виберіть команду Виділити все;

2.  Натисніть клавіші Ctrl+5 (на цифровій клавіатурі) або Ctrl+A.

Примітка. Будь-які виділені фрагменти документа, у тому числі й нетекстові об'єкти, можна видаляти, перемішати з однієї частини доку­мента в іншу або копіювати. При цьому активно використовується буфер обміну Windows.

Робота  з документами 

Поняття про документ

Документ являє собою об’єкт, що містить інформацію і служить для її передавання. Документ Microsoft Word 2003 може містити текстову, графічну, звукову та інші види інформації. Дуже часто один і той же документ зберігається в різних форматах, що не заважає однозначно відображати на екрані комп’ютера наявну в них інформацію. При цьому значно розширюються можливості для роботи з даними, збереженими в документі. В Microsoft Word 2003 використовуються наступні формати:

§  Doc – формат Microsoft Word;

§  Rtf (Rich text format) – формат для перенесення документів між різними редакторами;

§  HTML i XML – формати документів, які, крім інформації, містять спеціальну розмітку, яка допомагає адекватно відображати форматування тексту в інтернет-браузері;

§  Plain text – простий текст, а також його модифікації.

Для роботи з документами Microsoft Word 2003 передбачені різні засоби, які включають:

§  Створення відкриття і збереження документа;

§  Настройку параметрів і властивостей документа;

§  Друк та багато іншого.

 Створення документа

Безпосередньо після запуску Word створюється новий доку­мент із ім'ям Документ 1. Крім того, створення нового документа можна виконати, застосовуючи команду Файл \ Створити. При цьому в області завдань з'явиться панель Створити документ, де є кілька розділів, що відповідають тим чи іншим операціям з документами.

Розділ Створення дозволяє створити звичайний документ Word, нову веб-сторінку або електронне повідомлення.

Пункт 3 існуючого документа відкриває діалогове вікно, де користувач може вибрати документ Word, що буде використаний як основа для нового документа.

Крім того, для створення документів Word можна використо­вувати шаблони, у яких завжди задані певні стандартні параметри оформлення документа.

Отже, для того щоб створити звичайний текстовий документ, достатньо вибрати пункт Новий документ у розділі Створення. У результаті Word створить документ із ім'ям Документ N (замість N буде вказано номер чергового створеного документа).

За необхідністю швидкого створення документа можна скори­статися комбінацією клавіш Ctrl+N або натиснути кнопку Створити на панелі інструментів Стандартна.

Відкриття документа

Щоб відкрити вже існуючий документ, треба виконати коман­ду Файл \ Відкрити або натиснути комбінацію клавіш Ctrl+O. По­тім у діалоговому вікні Відкриття документа необхідно вказати диск і папку, де знаходиться файл, а також ім'я файлу, який по­трібно відкрити. Після цього слід натиснути кнопку Відкрити.

Збереження документа

Наприкінці кожного сеансу роботи, під час якого в документ вносилися зміни, слід зберегти результат роботи. Це виконується командою Файл \ Зберегти або комбінацією клавіш Shift+F12.

При збереженні документа Microsoft Word записує інформацію та її форматування у файл. Система Word здійснює два типи збереження: звичайне й швид­ке. Швидке збереження вимагає більше оперативної пам'яті й ви­конується значно швидше, але файли, записані таким чином, зай­мають більше місця на диску.

Для того, щоб зберегти документ, виконайте одну з наступних дій:

§  В меню Файл виконайте команду Зберегти – для збереження файлу у вказаному раніше місці на локальному або мережному ресурсі;

§  В меню Файл виконайте команду Зберегти як – для того, щоб визначити нове місце і (або) формат зберігання даних, які містяться в документі;

§  В меню Файл виконайте команду Зберегти як веб-сторінку – для автоматичного вибору формату збереження даних у вигляді html-документа. При цьому формат документа за замовчуванням встановлюється в Single File Web Page. Це дозволяє зберігати абсолютно всі об’єкти, які входять до складу документу, включаючи звукові і графічні файли, в одному файлі з розширенням .mht.

Для скорочення часу при зберіганні документа можна скористатися кнопкою Зберегти на стандартній панелі інструментів.

Після того як одна з описаних вище дій для збереження документів буде виконана, перед вами відкриється діалогове вікно Збереження документа, в якому необхідно визначити місце для зберігання даних, а в деяких випадках і формат зберігання даних. Використовуючи дане вікно, можна вибрати місце для збереження документа (за допомогою поля Папка) і вибору його назви (поле Ім’я файлу), тип зберігання даних (поле Тип файлу).

Документ Word можна записати з іншим ім'ям. При цьому файл зі старим ім'ям також залишається на диску, а подальші змі­ни документа будуть відбуватися тільки в новому файлі. Збере­ження файлу з новим іменем виконується командою Файл \ Збе­регти як, діалогове вікно якої показано на рис.

У цьому вікні необхідно вказати нове ім'я файлу (за необхід­ністю також можна задати папку, у якій буде розташовуватися файл, створений у такий спосіб).

 

Пошук і заміна тексту

Знайти одне слово чи фразу у великому документі є не легким завданням, особливо якщо шуканий текст має своєрідну розмітку або має у своєму складі недруковані символи. Microsoft Word дозволяє спростити процедуру пошуку  необхідної інформації в межах одного документа. Також при необхідності, можна автоматично замінити всі знайдені входження на ті, які ви самі вкажете. Пошук і заміна входжень мають величезну кількість настройок.

При роботі з тим чи іншим документом можна виконувати пошук тексту за заданими умовами. Для виклику функції пошуку потрібно або виконати команду Правка \ Знайти, або натиснути комбінацію клавіш Ctrl+F. Після цього на екрані відкриється діа­логове вікно Знайти й замінити.

В рамках одного документа можна шукати окремі символи, слова або навіть фрази, які мають різну розмітку або формат. Розмітка даних може включати: різні шрифти, відступи, табуляцію, мови, стилі і т. п. різноманітність доступних параметрів пошуку, які реалізовані у Word, дозволяє проводити пошук не лише тексту, але і його форматування. Пошук спеціальних символів, в тому числі і недрукованих, розширює функціональність команди пошуку при роботі з таким специфічним вмістом документів, як математичні формули і різні мови ( в тому числі арабська в’язь і китайські ієрогліфи). При роботі з кирилицею пошук діє аналогічно пошуку латиниці. Це означає, що Word не має ніяких абсолютно проблем при пошуку і заміні окремих символів і слів, які складаються з російських або українських літер.

Вкладка Знайти

На цій вкладці є кнопка Більше, після натискання якої вікно розкривається й з'являються нові можливості, що надаються для пошуку. При цьому назва кнопки міняється на Менше (див. рис.), і її повторне натискання дозволить знову приховати розділ настройки параметрів пошуку.

У полі Знайти слід увести фрагмент тексту для пошуку (напри­клад, слово «Internet»). Крім звичайних символів, він може включа­ти й спеціальні символи, а також символи маски, які вибираються зі списку, що відкривається натисканням кнопки Спеціальний.

Список Напрямок дозволяє вибрати напрямок, у якому буде виконуватися пошук. Можливі такі значення:

■    Всюди - пошук відбувається у всьому документі;

■    Назад - пошук виконується в частині документа, що знахо­диться до курсору;

■    Уперед - пошук здійснюється в частині документа, що знахо­диться після курсору.

Нижче списку Напрямок є такі опції:

■    Враховувати регістр - при пошуку будуть розрізнятися великі й малі літери;

■    Лише слово цілком - виконується пошук тільки окремих слів, а не низки символів, що є частинами слів;

■  Знаки підстановки - низка символів розглядається як символи «маски», а не як звичайні символи (наприклад, при використанні знака підстановки «*», вказавши для пошуку текст «к*й», мож­на знайти, зокрема, слова «круглий» та «квадратний»);

■  Вимовляється як - установка режиму пошуку англійських слів, які мають таку ж вимову, як і слово, уведене в полі Знайти;

■  Усі словоформи - пошук усіх входжень певного англійського слова з урахуванням відмінка, часу (для дієслів) і числа (одни­ни або множини).

Після виконання всіх необхідних умов слід натиснути кнопку Знайти далі для переходу до знайденого фрагмента, що задоволь­няє заданим умовам.

Більш жорсткі умови, що стосуються пошуку тексту строго визначеного формату, можна реалізувати, скориставшись кноп­кою Формат. Доступні наступні параметри форматування:

§  Шрифт;

§  Абзац;

§  Табуляція;

§  Мова;

§  рамка;

§  Стиль;

§  Виділення кольором.

Для пошуку спеціальних символів, таких як символ кінця абзацу, символ табуляції й інших, служить кнопка Спеціаль­ний. Серед спеціальних символів доступні знаки абзацу, табуляції, кінцевої виноски та багато іншого.

Крім знаків форматування і спеціальних знаків, можна використовувати підстановочні знаки (* і ?). механізм вступає в дію при встановленому прапорцеві Знаки підстановки.

Для швидкого відключення заданих раніше параметрів форматування тексту використовується кнопка Зняти форматування.

Вкладка Замінити

Дана вкладка використовується для заміни одного фрагмента в тексті на інший. При цьому наведені на сторінці Знайти параметри автоматично переносяться на вкладку Замінити (див. рис.). яку можна активізувати, минаючи команду Знайти. Це здійсню­ється або командою Правка \ Замінити, або натисканням комбіна­ції клавіш Ctrl+H.

На вкладці Замінити є кілька полів, які відсутні на вкладці Знайти. Зокрема, в полі Замінити на вказується текст, яким бу­дуть замінятися знайдені фрагменти (наприклад, слово «Internet» буде замінятися на «Інтернет»). Вказавши умови пошуку й текст для заміни, потрібно переміщатися між знайденими фрагментами й заміняти кожний з них натисканням кнопки Замінити, переві­ряючи при цьому, чи правильними залишаються закінчення слів. Крім того, можна замінити відразу всі фрагменти, що задоволь­няють вказаним умовам, натиснувши кнопку Замінити все.

Форматування колонок

Колонки звичайно використовуються в газетних статтях, брошурах і подібних документах. Рядки тексту  в колонках звичайно коротші, крім того, колонки надають більші можливості при форматуванні документа з малюнками, таблицями і т. п. Колон­ки бувають двох типів: газетно­го (змійкою) або паралельні. Останні створюються за допомо­гою таблиць, а для формування газетних колонок використову­ють команди Формат\Колонки.

Для створення колонок в документі можна або перетворити вже існуючий текст в колонки, або спочатку створити колонки, а потім ввести в них текст.

Кнопка Колонки панелі Стандартна дозволяє створювати до семи колонок на стандартному аркуші формату А4. Якщо цього недо­статньо, можна скористатися діалоговим вікном Колонки, що викликається командою Формат \ Колонки.

Примітка. Технічне обмеження: максимальна кількість колонок = 45 (число колонок залежить від розміру сторінки й ширини полів).

У документі, що складається з одного розділу, всі сторінки бу­дуть мати однакове число колонок. З іншого боку, у документі, що складається з декількох розділів, можна задати окрему розбив­ку на колонки для кожного розділу

Якщо в документі тільки один розділ, то при оформленні фраг­мента тексту у вигляді колонок Word автоматично вставляє роз­риви розділів перед колонками та після них. Таким чином, колон­ки ніби відокремлюються від іншого тексту.

Примітка. Редагування тексту в колонках виконується так само, як і редагування звичайного тексту. У режимі розмітки сторінки колонки виводяться так, як вони будуть друкуватися. На відміну від цього, у звичайному режимі весь текст виводиться не в декількох, а в одній колонці - першій. Прокручування у звичайному режимі відбувається дуже швидко, це зручний режим для редагування, однак подання в режимі розмітки сторінки переважніше для форматування.

Перед тим як розбити фрагмент тексту на колонки, його треба виділити, після чого командою Колонки меню Формат звернутися до вікна форматування колонок.

Кількість колонок установлюється в однойменному полі. Мак­симальна їх кількість визначається шириною аркуша. Область Ши­рина й проміжок служить для установки ширини колонок й інтер­валів між ними. Для того щоб створити колонки різної ширини, необхідно зняти прапорець колонки однакової ширини. Поле Розді­лювач дозволяє ввести між колонками розділювальну лінію.

Керування шириною колонок зручно здійснювати також за до­помогою лінійки форматування, де область, що відповідає кожній із колонок, має білий колір.

Для створення спільного для кількох колонок заголовка не­обхідно:

•     ввести текст заголовка на початку першої колонки, натиснути клавішу <Enter>  або виділити заголовок, якщо він вже існує;

•       виконати команди Формат\Колонки;

•  у діалоговому вікні Колонки клацнути на перемикач одна.

Якщо користувачеві потрібно у вигляді колонок подати лише частину документа або різні частини документа мають містити різну кількість коло­нок, то дії з їх створення здійснюються в окремих розділах.

Для вилучення колонок визначають одну колон­ку для всього документа.

Робота зі списками

Для поліпшення зовнішнього вигляду документа й полегшення розуміння його змісту у Word є спеціальні засоби, призначені для роботи зі списками. Можна використовувати два основних типи списків: з нумерацією та з позначками (маркерами).

Номери в списку автоматично коректуються при внесенні но­вого елемента. Є також можливості сортування списків.

Для створення списку необхідно виконати такі дії.

1. Вибрати абзаци, які потрібно зробити елементами списку, або встановити курсор у той абзац, з якого буде починатися спи­сок.

2. Виконати команду Формат \ Список (або команду Список кон­текстного меню, що викликається за допомогою правої кнопки миші на виділеному фрагменті тексту).

У результаті цих дій відкриється діалогове вікно Список. За­лежно від того, який  тип списку  потрібен, слід активізувати вкладку Маркірований - для списку з позначками. Нумерований - для списку з нумерацією або Багаторівневий - для списку зі скла­дною нумерацією.

Маркірований список

Кожен елемент такого списку виділяється спеціальною познач­кою, розташованою зліва від самого елемента. Створення списку з позначками здійснюється на вкладці Маркірований. Серед пропонованих варіантів за допомогою миші не­обхідно вибрати прийнятний.

Для більш детального форматування списку в діалоговому вік­ні слід натиснути кнопку Змінити, у результаті чого відкриється вікно Зміна маркірованого списку.

     У розділі Знак маркера можна вибрати один із шести маркерів. які використовувалися недавно, щоб застосувати його до свого списку. Також тут є кнопки, що викликають додаткові вікна діа­логу для більш детальної настройки.

■ Шрифт - відкриває діалогове вікно Шрифт для зміни пара­метрів шрифту обраного маркера (рекомендується використо­вувати для збільшення розміру символу)

■ Знак - дозволяє в діалоговому вікні Символ вибрати в якості маркера для списку інший знак замість запропонованого.

■ Малюнок - відкриває діалогове вікно Мальований маркер, у якому є великий набір маркерів, придатних для застосування у списку з позначками.

За допомогою полів Розташування маркера й Розташування тексту регулюються відповідно розташування маркера й тексту в абзаці. Як правило, перший рядок вирівнюється за лівим краєм, а інші рядки абзацу зміщаються вправо.

Зовнішній вигляд списку, що одержуємо із урахуванням обра­них параметрів, схематично зображується в рамці Зразок.

Примітка. Якщо в який-небудь із семи стандартних списків вносилися зміни, то можливе відновлення колишнього ви­гляду списку за допомогою кнопки Скидання. При цьому всі зміни, включаючи вигляд маркера, величину відступів та ін., будуть скасо­вані й стандартний вигляд списку відновиться. Для швидкого створення маркірованого списку можна також скористатися кнопкою Маркірований список за замовчуванням панелі інструментів Форматування.

 Існує можливість створити маркірований список автома­тично при вводі. Якщо на початку нового абзацу ввести дефіс (-) або зірочку (*), натиснути клавішу Пробіл або Tab, а потім увести текст, такий абзац автоматично перетвориться в елемент маркірованого списку після натискання клавіші Enter, що завершує абзац.

Нумерований список

Для створення й форматування списків із пронумерованими елементами використовується вкладка Нумерований діалогового вікна Список.

Як і для вкладки Маркірований, тут знаходиться сім готових варіантів форматування списку, а також перемикач, що дозволяє почати новий список (почати заново) або продовжити в поточно­му абзаці нумерацію попереднього списку (продовжити). Однак даний перемикач доступний тільки в тому випадку, коли в одному документі є як мінімум два елементи списку одного й того ж типу.

Примітка. Опція почати заново дуже корисна, коли в документі вже був оформлений один список і необхідно зробити такий же список, але нумерувати його з одиниці У цьому випадку виділяються ті еле­менти, які повинні бути перенумеровані (або тільки перший елемент цього списку), після чого командою Формат \ Список викликається діалог Список, де й задається ця опція (почати заново).

Для більш детального форматування можна натиснути кнопку Змінити й відкрити вікно Зміна нумерованого списку. Зміни, які здійснюються тут, стосуються в основному нумерації пунктів. Наприклад, можна задати номер, з якого слід почати нумерацію у списку; текст, що супроводжує номер, та ін.

Можна також створити нумерований список автоматично при уведенні, так само як і для маркірованого списку. Наприклад, як­що на початку нового абзацу ввести 1., натиснути клавішу Пробіл або Tab, а потім увести текст, такий абзац буде автоматично пере­творений в елемент нумерованого списку після натискання клаві­ші Enter, що завершує цей абзац.

Існує також можливість перетворення маркірованого списку в нумерований і навпаки. Для цього необхідно виконати таке.

1.   Виділити текст, що містить маркери або номери, які потрібно змінити.

2.   На панелі інструментів Форматування натиснути кнопку Маркірований список за замовчуванням чи  Нумерований список за замовчуванням або скористатися командою Фор­мат \ Список

Багаторівневі списки

Редактор Word дозволяє створювати списки з декількома рів­нями вкладеності. Число таких рівнів обмежується дев'ятьма, а цього в більшості випадків цілком достатньо.

Для створення багаторівневого списку служить вкладка Бага­торівневий діалогового вікна Список. 

Як і для по­передніх типів списків, ця вкладка містить сім готових варіантів форматування. Більш детальна настройка параметрів форматуван­ня виконується у діалоговому вікні Зміна багаторівневого списку, що відкривається кнопкою Змінити.

Допускається здійснення змін у зовнішньому вигляді списку. Можна змінювати формат і розташування номерів, вставляти спе­ціальні символи після номерів тощо.

 Настроювання опцій виконується для кожного рівня вкладе­ності окремо. Номер поточного рівня вибирається в рамці Рівень за допомогою лінійки прокрутки. При цьому в полі Формат но­мера відображається позначення для елемента списку, що розта­шоване на даному рівні. Зовнішній вигляд списку представляється в рамці Зразок, де поточний рівень виділений жирними лініями (на рис. це Рівень І). За необхідністю тип нумерації будь-якого рівня стандартного багаторівневого списку може бути змі­нений користувачем - у полі Формат номера (наприклад, для другого рівня замість А можна ввести 1).

Якщо треба змінити рівень для певного елемента списку, слід виділити його, а потім виконати одну з вказаних нижче дій:

·      для зменшення рівня елемента - натиснути на панелі Форматування кнопку Збільшити відступ або натиснути клавішу Tab;

·      для підвищення рівня елемента - натиснути на панелі Форматування кнопку Зменшити відступ або натиснути сполучення клавіш Shift+Tab.

Добавляння обрамлень і заповнень

Навколо абзаців система Word дозволяє намалювати рамки або добавити лінії з будь-якої сторони абзацу. Також можна добавити фонове заповнення. Обрамлення і заповнення добавляється до звичайного тексту, абзаців в комірках таблиці. З допомогою панелі інструментів Межі можна до виділених абзаців застосувати найбільш часто вживані обрамлення і заповнення. Розширити вибір стилів обрамлення можна з допомогою команди Межі та заливка з меню Формат. Обрамлення і заповнення розповсюджується від лівого відступу абзацу до правого.

Межа

Опція Тип дозволяє вибрати певний тип обрамлення:

■   немає - обрамлення відсутнє;

■   рамка - абзац обрамляється прямокутником;

■   тінь - абзац обрамляється прямокутником з тінню;об'ємна - рамка, що обрамляє абзац, набуває об'ємного вигля­ду, якщо це дозволяє тип лінії (остання повинна бути подвій­ною або потрійною);

■ інша - окремі лінії можуть бути відсутні або бути різних видів.

 Колір обрамлення встановлюється в полі Колір, а товщина й стиль лінії вибираються відповідно в полях Ширина й Тип. Зов­нішній вигляд обрамлення відображається в рамці Зразок. Тут же можна змінювати параметри обрамлення для кожної зі сторін аб­зацу. Щоб додати межі для кожної сторони абзацу, достатньо клацнути на відповідній стороні в рамці, а для видалення лінії - виконати клацання ще раз.

Спеціальне поле Застосувати до дозволяє застосувати оформ­лення або до поточного абзацу, або тільки до фрагменту тексту, якщо він був виділений.

Кнопка Горизонтальна лінія дає можливість вибирати типи обрамлення, які звичайно використовуються для оформлення веб-сторінок.

Сторінка

Наступна вкладка вікна Межі й заливка називається Сторінка. Параметри, які тут встановлюються, дозволяють виконати обрам­лення сторінок у всьому документі або в деяких розділах.

Також на цій вкладці розмішене спеціальне поле, що дозволяє встановити межу у вигляді малюнків (наприклад, у вигляді ряду дерев). Інші поля на цій вкладці параметрів збігаються з полями на вкладці Межа.

Заливка

Параметри затінення абзацу вказуються на третій вкладці діа­логового вікна, яка називається Заливка.

Затінення може застосовуватися як до абзаців, що мають об­рамлення, так і до абзаців, що не мають його. У палітрі Заливка вибирається зразок заповнення. Різним значенням інтенсивності заповнення відповідають різні процентні значення. При цьому менший відсоток відповідає світлому заповненню, 100%- абсо­лютно чорному. Крім інтенсивності заливки, можна також уста­новити штрихування в полі Тип. При виборі кольору шрифту Авто (за замовчуванням) текст виводиться чорним кольором при заливці з діапазону 0%+75% і білим - при 80%+100%.

Примітка.   Якщо   необхідно  встановити строго   визначений  колір шрифту, можна скористатися командою Формат \ Шрифт.

Аналогічно роботі з межею, заливку можна поширити або на поточний абзац, або на виділений текст за допомогою поля За­стосувати до.

Засоби, що найбільш часто використовуються для обрамлення, винесені на панель інструментів Таблиці та межі.

Нумерація сторінок

Для керування нумерацією сторінок використовується команда Номери сторінок з меню Вставка. Після її виконання відкривається вікно Номери сторінок, в якому можна задати такі параметри:

•    у списку Розташування – обрати розташування номера вгорі чи внизу сторінки;

•    у списку Вирівнювання – обрати розташування номерів сторінок відносно полів сторінки;

•    якщо на першій сторінці документа номер сторінки не потрібно друкувати, то зніміть відповідний прапорець;

•    для форматування номера сторінки слід натиснути кнопку Формат.

Попередній перегляд

Перед тим, як надрукувати готовий документ на принтері, можна переглянути на екрані, як він буде виглядати в результаті друку. Для цього використовується режим попереднього перегляду. Перехід до цього режиму здійснюється одним із способів:

•       в меню Файл виконати команду Попередній перегляд;

•       натиснути кнопку Попередній перегляд на стандартній панелі інструментів.

Коли Word перейде в режим перегляду, буде активізована панель інструментів Попередній перегляд.

Для виходу з режиму попереднього перегляду достатньо натиснути клавішу Esc або натиснути кнопку Закрити на панелі інструментів попереднього перегляду.

Друк документа

Для того, щоб надрукувати весь документ, досить натиснути кнопку Друк на стандартній панелі інструментів, попередньо підготувавши принтер. Якщо на комп’ютері встановлено кілька принтерів, то для коректної обробки й виводу документа на екрані необхідно вказати, який принтер буде використаний для друку документа. Необхідний принтер обирається із списку ім’я розділу Принтер діалогового вікна Друк. Це вікно відкривається командою Друк з меню Файл.

Крім того у вікні Друк можна вказати такі параметри друкування:

•       у розділі Сторінки вказати, яку частину документа друкувати: весь документ, поточну сторінку, виділений фрагмент або кілька сторінок із вказаними номерами;

•       кількість копій задається у полі кількість копій.  При друкуванні декількох копій багатосторінкового документа можна:

o надрукувати всі копії першої сторінки, потім всі копії другої сторінки й т. д. (опція розібрати за копіями вимкнена);

o надрукувати повністю першу копію, потім другу й т. д. (опція розібрати за копіями увімкнена);

•       при друкуванні багатосторінкових документів можна увімкнути опцію двосторонній друк. Якщо принтер друкує тільки з одного боку, то в цьому випадку будуть надруковані всі сторінки з непарними номерами, потім пачка паперу перевертається, і друкування триває автоматично, але вже сторінок з парними номерами й у зворотному порядку;

група опцій Масштаб дозволяє задати друкування декількох сторінок тексту на одному аркуші паперу. Текст і графіка в документі будуть пропорційно зменшені.

  

Колонтитули

Колонтитул — дані, що розміщуються над/під текстом кожної сторінки. Ці дані можуть включати назву документа, прі­звище автора, дату створення документа. Колонтитул використо­вують для розміщення номера сторінки.

Для створення колонтитула необхідно виконати команду Вид/Колонтитули.

Під рядком меню з'являється панель інструментів Колонти­тулы. Розглянемо призначення деяких кнопок панелі.

Четверта справа кнопка слугує для переключення між верхнім і нижнім колонтитулом. Друга за порядком кнопка слугує для вставлення в колонтитул номера сторінки, п'ята — дати, наступ­на — часу. Сьома кнопка дає змогу перейти у вікно діалогу Па­раметри сторінки і встановити відстань від верхньої межі сто­рінки до верхнього колонтитула і від нижньої межі сторінки до нижнього колонтитула. Наступна кнопка дає можливість показу­вати/ховати текст документа під час роботи з колонтитулами. Крайня права кнопка слугує для виходу в попередній режим пе­регляду документа. Ділянки колонтитулів обмежені штриховими лініями, що не друкуються. Для розміщення інформації в колон­титулі потрібно помістити курсор в ділянку колонтитула та на­брати текст або натиснути відповідну кнопку панелі інструментів Колонтитули. Інформація, введена в колонтитул лише однієї сторінки, з'являється в колонтитулах усіх сторінок.

Колонтитул — це текст і/або малюнок, який друкується внизу чи вгорі кожної сторінки документа. Залежно від місця розташування (на верхньому чи на нижньому полі сторінки) колонтитули бувають верхніми і нижніми.

Можна створити унікальний колонтитул для першої сторінки документа або взагалі прибрати верхній і/або нижній колонтитул з першої сторінки. Можна також створювати відмінні колонтиту­ли для парних і непарних сторінок деяких розділів або цілого до­кумента.

Створення колонтитула

1. Виберіть команду Колонтитули в меню Вигляд.

2. Для створення верхнього колонтитула введіть текст або малюнок у ділянці верхнього колонтитула чи натисніть кнопку на панелі інструментів Колонтитули.

Щоб вставити стандартний елемент колонтитула, наприклад, належно відформатований номер сторінки, ім'я файлу чи прізви­ще автора тощо, виберіть закладку Вставити автотекст, а потім клацніть потрібний елемент.

3. Для створення нижнього колонтитула натисніть кнопку Верхній/нижній колонтитул для переходу в ділянку нижнього колонтитула. Потім повторіть крок 2.

4. По закінченні натисніть кнопку Закрити.

За замовчанням вміст колонтитула автоматично вирі­внюється по лівому краю. Існує можливість вирівняти вміст ко­лонтитула по центру чи вирівняти дату по лівому краю, а номер сторінки по правому краю. Для вирівнювання елемента по центру натисніть клавішу Tab; для вирівнювання елемента по правому краю натисніть клавішу Tab двічі.

Видалення колонтитула

1. Виберіть команду Колонтитули в меню Вигляд.

2. Якщо потрібно, перейдіть до верхнього або нижнього ко­лонтитула, який потрібно видалити.

3. Виділіть вміст колонтитула, а потім натисніть клавішу Delete.

В разі видалення колонтитула відповідні колонтитули автоматично видаляються з усіх сторінок документа. Однак якщо розбити документ на розділи та розірвати зв'язок між ними, можна видалити колонтитули тільки для деяких розділів.